Гюстав Доре, створюючи ілюстрації до «Божественної
комедії» Данте, намагається не
тільки передати те, що хотів відобразити автор, але й розкрити своє бачення й
розуміння твору. Художник
створює атмосферу пекла: підземні гори і прірви, похмуре небо, де немає сонця –
настільки переконливо, що здається, що він усе це бачив сам. Ось ілюстрація, на
якій художник зображає початок поеми Данте: величезні дерева із могутнім
вузлуватим корінням височать на пагорбі, самотня постать Данте, який із виразом
жаху на обличчі озирається назад. Тіні, страшний ліс, морок - усе це створює настрій тривоги.
У такому ж
темному кольорі створені наступні ілюстрації, на яких зображені картини пекла.
Зовсім інші
кольори характерні для зображення Раю. Усе світлішає, сяє. Перед нами
відкривається широкий, радісний пейзаж: квітуча природа, ясне небо, блискучі
зірки, радісна, манлива далечина. Особливо вражаючою є ілюстрація, на якій художник
зображує зустріч героя з Беатріче. Вона зображена у яскравому світлі. Беатріче –
ангел, вона чиста душею. Саме це хоче передати Доре.
Для того, щоб
створити такі фантастичні, одухотворенні твори, потрібно бути великим
художником, генієм, яким і був Гюстав Доре.
